Добавить проект
Прочитать правила
Платный доступ
Авторизация:
Информация


- - 2

Найдено совпадений - 3479 за 0.00 сек.


2041. Щековая дробилка со сложным движением щеки | Компас
2.1 Назначение, устройство и принцип действия машины
Процесс дробления материала в щековых дробилках осуществляется между двумя дробящими плитами, прикрепленными к неподвижной и качающейся щеке дробилки. Разрушение дробимого материала происходит при периодическом нажатии на него качающейся щеки.
В щековой дробилке материал раздавливается рабочим органом, состоящим из двух щек – подвижной и не подвижной.


Рисунок 2.6 - Процесс разрушения материала

Материал поступает через загрузочное отверстие, заклинивается между щеками и при нажатии подвижной щеки раздавливается. Образовавшиеся мелкие куски ссыпаются в нижнюю часть дробящей плоскости и раздавливаются снова нажатием подвижной щеки. Дробящие плиты в нижней части имеют криволинейную форму и образуют зону с параллельными поверхностями, которая обеспечивает выдачу более равномерного щебня.
Подвижная щека и передняя стенка станины образуют камеру дробления. Расстояние между дробящими плитами в нижней части камеры дробления называется выходной (разгрузочной) щелью, ее ширина регулируется специальным регулирующим механизмом во всех дробилках, кроме крупных, где этого не требуется по условиям дробления.
Щековая дробилка имеет такие основные размеры: ширину входного отверстия В; длину камеры дробления L; высоту рабочей камеры неподвижной щеки H; минимальный размер камеры дробления в нижней части I; ход щеки S.


Рисунок 2.7 – Схема к расчету основных размеров щековой дробилки

Основанием дробилки со сложным движением щеки (рис.5) служит станина, на которой смонтированы основные узлы дробилки. Станину изготавливают из отдельных деталей, удерживаемых замками и скрепленными болтами. При дроблении твердых материалов они испытывают большие динамические напряжения. Передняя и задняя стенки станины работают на изгиб. Они отлиты из стали вместе с ребрами жесткости, а боковые работают на растяжение, выполнены из листовой стали. Для уменьшения сотрясений станину не рекомендуется устанавливать на бетонный фундамент, ее необходимо устанавливать на дубовых брусьях толщиной 75 – 100 мм.
Эксцентриковый вал закреплен в двух разъемных корпусах коренных подшипников. Средняя часть вала имеет эксцентриситет 12,5 мм. На концы эксцентрикового вала насажены маховики, которые предназначены для накопления вращающего момента. Маховики крепятся при помощи шпонок. Один из маховиков имеет клиновые бороздки для клиноременной передачи.

Дата добавления: 14.04.2014
КП 2042. Курсовий проект - Технологічний процес механічної обробки деталі «Штуцер» | АutoCad

Реферат
Вступ
1. Загальна частина
1.1 Технічна характеристика об’єкту виробництва
1.2 Аналіз технологічності конструкції деталі
2. Технологічна частина
2.1 Визначення типу виробництва
2.2 Вибір та обґрунтування методу отримання заготовки
2.3 Обґрунтування та розробка маршруту виготовлення деталі
2.4 Розрахунок припусків та меж операційних розмірів
2.5 Детальна розробка та визначення технічної норми часу операцій технологічного процесу

Програма випуску деталі - Nв=3150 шт. Згідно такту випуску було встановлено тип виробництва - крупносерійний, при якому продукція виготовляється безперервно в великій кількості (в даному випадку, розмір партій деталей - n=126 шт).
Для виконання вимог креслення пропоную наступній тех. процес.
Перша операція Токарна. Деталь закріплюється в трьох кулачковому патроні по зовнішній циліндричній поверхні з упором в торець на верстаті 16К20. Обробка ведеться за три переходи: на першому переході підрізуться торець 1; на другому точиться зовнішня поверхня 3, яка буде використовуватися як технологічна база, та підрізається торець 4; на третьому – точиться зовнішня поверхня 5 та торець 6.
Друга операція Токарна з ЧПК. Деталь закріплюється в трьох кулачковому патроні по внутрішній циліндричній поверхні з упором в торець на верстаті СТП -320. Обробка ведеться за шість переходів: на першому - точиться торець деталі 2, зовнішня поверхня 6 та фаски 1 і 9; на другому - розточується отвір 3, попередньо отвір 8 та фаску 4; на третьому – точиться канавка 7; на четвертому - розточується внутрішня канавка; на п’ятому – розточується отвір 8 кінцево; на шостому переході нарізається різьба М80×1 на поверхні 3.
Третя операція – Фрезерна. Деталь закріплюється в пристрої по зовнішній циліндричній поверхні з упором в торець на верстаті 6Н81Г. Обробка ведеться за один переход де фрезерується поверхня 8.
Четверта операція – Фрезерна. Деталь закріплюється по зовнішній циліндричній поверхні з упором в торець на верстаті 6Н81Г. Обробка ведеться за три переходи: на першому - фрезеруються 2 пази на прохід; на другому - переустановлюється деталь; на третьому переході – повторюється перехіди 2 рази.
На слюсарній операції притупляються всі гострі кромки.
На мийній операції деталі дають товарного вигляду.
На контрольній операції контролюються всі розміри на столі БТК.
Дата добавления: 22.04.2014
КП 2043. Курсовий проект - Проектування металевого каркасу одноповерхової промислової будівлі | AutoCad

Зміст
Вихідні дані
1. Компоновка конструктивної схеми каркасу будівлі
1.1. Визначення вертикальних розмірів рами
1.2. Визначення розмірів по горизонталі
2. Розрахунок поперечної рами будівлі
2.1. Збір навантажень на поперечну раму
2.1.1. Постійне навантаження
2.1.2. Навантаження від снігу
2.1.3. Навантаження від мостових кранів
2.1.4. Вітрове навантаження
2.2. Статичний розрахунок рами
2.2.1. Розрахунок на постійне навантаження
2.2.2. Розрахунок на навантаження від снігу
2.2.3. Розрахунок на вертикальне навантаження від мостових кранів
2.2.4. Розрахунок на горизонтальне навантаження від мостових кранів
2.2.5. Розрахунок на вітрове навантаження
3. Розрахунок ступінчастої колони
3.1. Визначення розрахункових довжин
3.2. Підбір перерізу верхньої частини колони
3.3. Підбір перерізу нижньої частини колони
3.4. Розрахунок решітки нижньої частини колони
3.5. Розрахунок і конструювання вузла сполучення верхньої і нижньої частин колони
3.6. Розрахунок і конструювання бази колони
4. Розрахунок і конструювання стопільної ферми
4.1. Збір навантажень на ферму
4.1.1. Постійне навантаження
4.1.2. Снігове навантаження
4.1.3. Навантаження від рамних моментів
4.1.4. Навантаження від розпору рами
4.2. Підбір перерізів ферми
4.2.1. Підбір перерізу верхнього поясу
4.2.2. Підбір перерізу нижнього поясу
4.2.3. Підбір перерізу розкосів ферми
4.2.4. Підбір перерізу стійок ферми
4.3. Конструювання і розрахунок вузлів стопільної ферми
5. Розрахунок і конструювання підкранової балки
5.1. Знаходження розрахункових зусиль
5.2. Підбір перерізу підкранової балки
5.3. Перевірка міцності перерізу
Список літератури

Вихідні дані:

1) Район будівництва – Київ;
2) Характер покриття – Холодне;
3) Вантажопідйомність мостових кранів – Q=15 т;
4) Режим роботи мостових кранів – Середній режим роботи;
5) Проліт будівлі – L=30м;
6) Повздовжній крок колон – В=6 м;
7) Висота від підлоги до головки рейки – h=11м.
8) Значення характеристичних навантажень:
- снігове S0 = 1,31кН/ м²;
- вітрове W0 = 0.52 кН/ м²;
Дата добавления: 25.04.2014

КП 2044. Курсовий проект - Системи масло-змащування і масло-ущільнювання ЕГПА. Редуктори-мультиплікатори на електропровідних ГПА | Компас

1 аркуш – Система маслопостачання КС і ГПА, маслоочисні машини та апарати повітряного охолодження масла.
2 аркуш – Зведена характеристика ВН. Спецпитання

Зміст
Вступ
1 Розрахунок фізичних властивостей газу
2 Технологічний розрахунок магістрального газопроводу. Розрахунок режиму роботи КС
2.1 Вибір робочого тиску і визначення діаметра газопроводу
2.2 Розрахунок властивостей перекачувального газу
2.3 Визначення відстані між компресорними станціями і числа між ними
2.4 Уточнений тепловий і гідравлічний розрахунок ділянки газопроводу між двома компресорними станціями
2.5 Вибір типу ГПА і розрахунок режиму роботи КС
3 Система масло-змащення і масло-ущільнення ЕГПА. Редуктори-мультиплікатори на електропровідних ГПА
4 Спецпитання
5 Охорона праці
Висновки
Перелік посилань на джерела
Додаток А – Розрахунок фізичних властивостей газу
Додаток Б - Технологічний розрахунок магістральних газопроводів. Вибір робочого тиску, визначення кількості КС і відстані між ними


В даному курсовому проекті мною було розглянуто ряд питань. Зокрема зроблено розрахунок фізичних властивостей газу, технологічний розрахунок магістрального газопроводу довжиною 1477 км з пропускною здатністю
В ході данного розрахунку мною було прийнято 9 КС з чотирма агрегатами на кожній.
В спецпитанні розглянута проблема масло-змащення і масло-ущільнення ЕГПА, а також наведено винахід що забезпечує зниження втрат які виникають при ущільненні ЕГПА.
Дата добавления: 04.05.2014
КП 2045. Курсовий проект - Одноповерхова промислова будівля | AutoCad

ЗАВДАННЯ НА КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

1. Довжина температурного блоку – 48м
2. Висота приміщення – 8,4м
3. Вантажопідйомність крана – 100кН
4. Район будівництва – 2
5. Коефіцієнт 1,0
6. Наявність ліхтаря – відсутній
7. Проліт – 2
8. Кількість прольотів – 2
9. Крок колон крайнього ряду – 6м
10. Крок колон середнього ряду – 12м
11. Конструкції для проектування – ферма з паралельними поясами, середня колона і фундамент під неї.
- Колона
Клас арматури: А- ІІ
Клас бетону: В 20
- Ферма з паралельними поясами
Клас арматури: К-7
Клас бетону: В 30
- Фундамент
Клас арматури: А- І
Клас бетону: В 15
Характеристика грунту – 0,34
Глибина закладки – 2,9м

ЗМІСТ

I. Дані для проектування. Статичний розрахунок поперечника
1.Збір навантаження
1.1 Постійне навантаження
1.1.1 Розрахункове навантаження від конструкцій покриття
1.1.2 Розрахункове навантаження від власної ваги підкранової балки
1.1.3 Розрахункове навантаження від власної ваги стін
1.1.4 Розрахункове навантаження від власної ваги стояків
1.2 Тимчасове навантаження
1.2.1 Снігове навантаження
1.2.2 Вертикальне навантаження від мостових кранів
1.2.3 Навантаження горизонтальне від гальмування кранів
1.2.4 Вітрове навантаження
2. Визначення розрахункових зусиль в поперечних перерізах стояків
II. Розрахунок і конструювання позацентрово навантажених (суцільних) колон
2.1 Розрахунок колони середнього ряду
2.2 Розрахунок підкранової консолі
III. Розрахунок та конструювання позацентрово навантажених фундаментів
3.1 Вихідні дані
3.2 Навантаження, що діють на фундамент
3.3 Визначення розмірів підошви фундаменту
3.4 Визначення розрахункового тиску в грунті від підошви фундаменту
3.5 Розрахунок арматури підошви фундаменту
3.6 Розрахунок поздовжньої арматури стакана
3.7 Розрахунок поперечної арматури стакана
IV. Розрахунок попередньо напруженої ферми покриття з паралельними поясами прольотом 24 м
4.1 Вихідні дані для проектування
4.2 Визначення геометричних розмірів
4.3 Визначення навантаження на ферму та зусиль в стержнях
4.4 Розрахунок арматури верхнього по
4.5 Розрахунок нижнього пояса на міцність
4.6 Розрахунок нижнього пояса на тріщиностійкість
4.7 Розрахунок першого розкосу
4.8 Розрахунок другого розкосу
4.9 Конструктивні вказівки
Література
Дата добавления: 20.05.2014

ДП 2046. Дипломний проект - Автоматизація процесу повірки електрошокерів | AutoCad

Вступ      6
1 Технічне завдання      8
2 Технічна пропозиція      18
3 Технічний опис      28
4 Розрахункова частина      38
5 Економічне обґрунтування      58
6 Охорона праці      71
Висновки      82
Resume      83
Перелік літератури      84


Пристрій створюється з метою :
-забезпечити можливість визначення основних технічних характеристик електрошокерів;
-скорочення часу аналізу можливостей електрошокерів;
-визначення без спеціальної експертизи, до якої категорії електрошокерів відноситься пристрій, який досліджується.


Отже було розроблено пристрій, який забезпечує вимірювання напруги та струму електрошокерів та який створений з метою:
-забезпечити можливість визначення основних технічних характеристик електрошокерів;
-скорочення часу аналізу можливостей електрошокерів;
-визначення без спеціальної експертизи, до якої категорії електрошокерів відноситься пристрій, який досліджується.
Даний пристрій зробить можливим проведення спеціальної експертизи експертами-криміналістами, після якої можна зробити висновок чи являється досліджуваний електрошокер небезпечним для фізичного здоров’я людини.
 



Дата добавления: 25.05.2014
КП 2047. Креслення - Розрахунок турбокомпресора наддуву дизеля | Компас

Номінальна частота обертання ротора, хв - 64000
Номінальна продуктивність компресора, кг/с - 0,119
Ступінь підвищення тиску в компресорі - 1,48
Номінальний тиск на виході компресора, МПа - 0,16

Аналіз кращих вітчизняних і зарубіжних зразків турбокомпресорів (ТКР) показує, що до теперішнього часу склалося цілком певне конструктивне оформлення малорозмірних компресорів. Відсутні пристрої для закручування потоку на вході в колесо. Виключне застосування знайшли радіально-осьові колеса напіввідкритого типу з радіальним розташуванням лопаток.
Дифузори малорозмірних компресорів виконуються в основному безлопатковими. Прагнення до малих габаритних розмірів і ваги турбокомпресора сприяє широкому застосуванню повітрозбирачів равликового типу з бічною спіральною камерою. Бажаний типорозмір турбокомпресорів (ТКР) для автотракторних двигунів встановлений ГОСТ 9658-66.
Умови масового виробництва наклали відбиток на конструктивне оформлення малорозмірних турбін. Вхідний направляючий апарат таких турбін виконується в більшості випадків безлопатковим (БНА). Розрахункові параметри потоку на вході в колесо забезпечуються спеціальним профілюванням равликової частині корпусу турбіни. Корпус турбіни відливається з жаро-стійкого чавуну. Підбором співвідношення легуючих елементів досягається відсутність окалиноутворення, усадки і тріщиноутворення корпусів при високій температурі газів (650 – 750 ° С) і тривалій роботі, що обчислюється кількома тисячами годин.
Для виготовлення коліс і лопаткових напрямних апаратів (ЛНА) застосовуються п'яти - семикомпонентні сплави на основі нікелю і титану. До перших належать сплави АПЗООБ, АНВ 300, ЖС-3, ЖС-6, ЛК-4. До групи сплавів на титановій основі належать сплави АТ-3, АТ-4. Перевагою порівняно нових сплавів АТ-3 і АТ-4 є відсутність дефіцитного кобальту і молібдену. У сплаві АНЗООБ молібдену в 2 рази менше, ніж у сплавах типу ЖС. Зазначені сплави відрізняються хорошими ливарними і механічними властивостями, а також високою жаростійкістю. Досить відзначити, що при збільшенні температури від 20 до 800°С межа міцності на розрив у сплавів типу АН 300 не змінюється, а у сплавів типу ЖС – зменшується на 10 – 15%. Також в якості матеріалу для виготовлення деталей газових турбін виступають сплави, що регламентовані ГОСТ 5632-72. Колеса виготовляються методом лиття по виплавлюваних моделях.

Вибір методичного забезпечення для розрахунку
Для розрахунку геометричних та експлуатаційних параметрів турбокомпресора обираємо методику розрахунку, що викладена у відповідній науковій літературі . Особливістю даного методу розрахунку є відносна простота та наочність. Розрахунок заснований на статистичному аналізі параметрів існуючих моделей турбокомпресорів. В даній методиці широко використовуються безрозмірні величини, що характеризують відношення основних геометричних розмірів ТКР. Газодинамічний розрахунок компресора для визначення основних геометричних розмірів елементів проточних частин на задану продуктивність і ступінь підвищення тиску заснований на вирішенні рівнянь одновимірного усталеного руху ідеального газу. Відмінність такого процесу від дійсного полягає у введенні в методику розрахунку ряду емпіричних коефіцієнтів. Незважаючи на розвиток більш точних методів розрахунку, заснованих на розгляді двовимірного характеру перебігу, даний метод розрахунку відрізняється простотою і дозволяє отримувати результати, необхідні для вирішення практичних завдань.
Дата добавления: 29.05.2014
КП 2048. Курсовой проект - Микропроцессорный контроллер | Компас

Список используемых сокращений
ВВЕДЕНИЕ
1 АНАЛИЗ СУЩЕСТВУЮЩИХ ПРОМЫШЛЕННЫХ МПК
1.1 МК ADEMANT - 500
1.2 ADAM-5510 PC СОВМЕСТИМЫЙ ПРОГРАММИРУЕМЫЙ МИКРОКОНТРОЛЛЕР
2. РАЗРАБОТКА СТРУКТУРЫ МПК
2.1. РАЗРАБОТКА ЭЛЕКТРИЧЕСКОЙ СТРУКТУРНОЙ СХЕМЫ.
2.2. РАЗРАБОТКА ЭЛЕКТРИЧЕСКОЙ ФУНКЦИОНАЛЬНОЙ СХЕМЫ
2.3 РАСПРЕДЕЛЕНИЕ АДРЕСНОГО ПРОСТРАНСТВА
3.1 ПРОЦЕССОР AT90S8515
3.2 СУПЕРВИЗОР MAX 708
3.3 DS12887A ЧАСЫ РЕАЛЬНОГО ВРЕМЕНИ
3.4 ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНЫЙ ИНТЕРФЕЙС RS485 MAX485
3.5 АНАЛОГО-ЦИФРОВОЙ ПРЕОБРАЗОВАТЕЛЬ MAX 187
3.6 ЦИФРОАНАЛОГОВЫЙ ПРЕОБРАЗОВАТЕЛЬ MAX 510
3.6 ОЗУ
3.8 ИНТЕРФЕЙС LCD-ИНДИКАТОР.
3.9 ШИННЫЙ ФОРМИРОВАТЕЛЬ ДАННЫХ
3.10 РЕГИСТРЫ ВВОДА/ВЫВОДА
3.11 ДЕШИФРАТОР
3.12 ОПЕРАЦИОННЫЙ УСИЛИТЕЛЬ MAX 420.
3.13 АНАЛОГОВЫЙ МУЛЬТИПЛЕКСОР MAX358
4 РАЗРАБОТКА ПРИНЦИПИАЛЬНОЙ СХЕМЫ МИКРОПРОЦЕССОРНОГО МОДУЛЯ
5 РАЗРАБОТКА КОНСТРУКЦИИ
6 РАСЧЕТ АНАЛОГО-ЦИФРОВОГО ПРЕОБРАЗОВАТЕЛЯ
7 ПРОГРАМНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ

ЗАКЛЮЧЕНИЕ
В рамках данного курсового проекта была разработана микропроцессорная система на базе микропроцессора AT90S8515.
Разработанная система может использоваться в вычислительных системах, в которых не требуется высокого быстродействия, а также в системах обработки цифровых и аналоговых сигналов.
Разработка микропроцессорной системы позволила ознакомиться с принципами построения микро-ЭВМ, особенностями архитектуры отдельных микропроцессорных БИС, а также реализацией программного обеспечения.
Таким образом главная особенность микропроцессора — возможность программирования логики работы. Поэтому МПС используются для управления процессом измерения, обработки опытных данных, хранения и вывода результатов измерения и пр. Основные преимущества микропроцессорных средств измерения:
• Многофункциональность. Замена измерительного комплекса одним, многофункциональным. Число программ ограничено возможностями ПЗУ и блока управления.
• Повышение точности — наиболее важный момент. Уменьшение погрешностей по сравнению с обычными цифровыми приборами при прочих равных условиях достигается за счет исключения систематических погрешностей в процессе самокалибровки: коррекция смещения нуля, учет собственной АЧХ прибора, учет нелинейности преобразователей. Самокалибровка в данном случае — это измерение поправок или поправочных множителей и запоминание их в ОЗУ с целью использования на этапе обработки опытных данных.
• Уменьшение влияния случайных погрешностей путем проведения многократных измерений с последующей обработкой выборки — усреднением, вычислением мат. ожидания. Выявление и устранение грубых погрешностей. Вычисление и индикация оценки погрешности прямо в процессе измерения.
• Компенсация внутренних шумов и повышение чувствительности средства измерения. Простое усреднение сигнала на входе прибора требует достаточно большого времени tycp. Один из вариантов — проведение многократных измерений и усреднение результатов с целью компенсации случайной составляющей измерительного сигнала. Пример — микропроцессорный ВЧ вольтметр среднеквадратического значения.
• Расширение измерительных возможностей путем широкого использования косвенных и совокупных измерений, воспринимаемых оператором в этом случае как прямые, поскольку результат обработки появляется на индикаторе сразу после проведения измерения. Косвенные измерения включают в себя вычисления результата по опытным данным по известному алгоритму. Совокупные измерения предполагают измерение нескольких одноименных физических величин путем решения системы уравнений, получаемых при прямых измерениях сочетаний этих величин. В этих случаях микропроцессор осуществляет управление процессом измерения по программе и проводит обработку опытных данных. Результат расчетов воспринимается оператором как результат прямых измерений, поскольку расчет делается быстро.
• Упрощение и облегчение управления прибором. Все управление производится с кнопочной панели, выносные клавиатуры используют редко. Чем меньше кнопок, тем более «разумным» является прибор. Автоматизация установок прибора приводит к упрощению его использования: выбор пределов измерения, автоматическая калибровка. В ряде приборов использую контроль за ошибочными действиями оператора — индикация его неверных действий на табло или экране. Упрощает измерения визуализация результатов на экране в удобном виде, с дополнительными шкалами. Ряд приборов предусматривает вывод результатов на печатающее устройство или портативный носитель информации.
Дата добавления: 01.06.2014
КП 2049. Курсовий проект - Проект організації будівництва при зведенні універсального корпусу цеху заводу по виробництву металоріжучих станків одноповерхової промислової будівлі | AutoCad

Зміст

1. Характеристика об'єкту і умов будівництва
1.1. Характеристика об'ємно-планувальних та конструктивних рішень прийнятих по об'єкту
1.2. Характеристика умов будівництва
2. Загальні рішення по організації будівництва
2.1. Визначення планової тривалості будівництва об’єкта
2.2. Основні рішення по організації та технології будівництва
3. Організація виробництва будівельно-монтажних робіт
3.1. Визначення обсягів будівельно-монтажних робіт
3.2. Вибір основних монтажних механізмів
3.3. Проектування сітьового графіка
3.4. Проектування будівельного генерального плану об'єкту
3.4.1. Визначення потреби в адміністративних та санітарно-побутових приміщеннях
3.4.2. Визначення потреби в складських приміщеннях
3.4.3. Розрахунок тимчасового водопостачання
3.4.4. Розрахунок тимчасового електропостачання та освітлення
3.4.5. Розробка транспортних мереж.
4. Техніко-економічні показники проекту.
5. Охорона праці та техніка безпеки.
Список літератури
Додатки

Характеристика умов будівництва

Умови будівництва прийняті відповідно до виданого завдання:
• район будівництва об’єкта – Донецька область;
• початок будівництва – 1 квартал;
• рельєф місцевості – спокійний з перепадами відміток менше 0,5 м.;
• основою для фундаментів є суглинок;
• ґрунтові води знаходяться нижче глибини закладання фундаментів;
• забезпечення джерелами енергозабезпечення здійснюється від існуючих комунікацій
• віддаленість від існуючої мережі автошляхів – 2 км;
• усі будівельні матеріали, вироби і конструкції надходять на будмайданчик зі складів організацій, що беруть участь у зведенні об'єкту, які знаходяться на від¬стані до 10 км від будмайданчика;
• бетон, розчин, асфальт надходять на будмайданчик із централізованого заводу, що знаходиться на відстані 7 км від будмайданчика;
• усі будівельні машини і механізми, необхідні для зведення об'єкту можуть залучаються з баз механізації організацій які приймають участь в зведенні об'єкту;
Дата добавления: 02.06.2014

2050. Вентиляция гражданского здания | AutoCad

1 Исходные данные
В качестве объекта для проектирования задано здание кинотеатра в городе
Воронеж, в котором предусмотрена приточно-вытяжная вентиляция с механиче-
ским и естественным побуждением.
Время работы с 9 до 21 часов.
Освещение - люминесцентное.
Стена: из кирпича обыкновенного в 250 мм, кладка сплошная, Rо=0,84
м2К/Вт.
Покрытие: толщиной в 400 мм, R=1,2 м2К/Вт, D=4,9, ν=69.
Остекление: двойное в раздельных деревянных переплетах R=0,38 м2К/Вт.
Экспликация помещений:
1. Зрительный зал
2. Перемоточная
3. Проекционная
4. Комната механика
5. Коридор
6. Кассовый вестибюль
7. Кассовая кабина
8. Плакатная
9. Фойе
10. Моечная буфета
11. Доготовочная буфета

Дата добавления: 05.06.2014
ДП 2051. Дипломний проект - Збірна залізобетонна траверса | AutoCad

Зміст

1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1.1. Вступ
1.2. Вибір та обґрунтування місця будівництва цеху
2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
2.1. Номенклатура і характеристика продукції
2.2. Сировина, джерела постачання та засоби транспорту
2.3. Вибір та обґрунтування способу виробництва
2.4. Опис технологічного процесу виробництва
2.5. Контроль виробництва та якості готової продукції
3. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
3.1. Режим роботи цеху
3.2. Розрахунок виробничої програми
3.3. Розрахунок складу бетонної суміші
3.4. Розрахунок потреби в сировині, матеріалах та енергетичних ресурсах
3.5. Розрахунок складів та майданчиків
3.6. Розрахунок місткості витратних бункерів БЗВ
3.7. Потреба в основному технологічному та транспортному устаткуванні
3.8. Відомість основного технологічного та транспортного устаткування
4. ТЕПЛОТЕХНІЧНА ЧАСТИНА
4.1. Опис установки для теплової обробки виробів
4.2. Теплотехнічний розрахунок установки
5. БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА
5.1. Визначення технологічно необхідної висоти цеху
5.2. Об’ємно-планувальне вирішення будівлі цеху
5.3. Підбір та опис конструкцій будівлі цеху
6. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ
6.1. Правові та організаційні заходи з охорони праці
6.2. Охорона довкілля
6.3. Охорона праці при виготовленні залізобетонних конструкцій
6.4. Пожежна безпека
7. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
7.1 Розрахунок виробничої програми в грошовому вимірі
7.2 Визначення вартості основних виробничих фондів
7.2.1. Вартість будівель та споруд
7.2.2. Розрахунок вартості обладнання та інших витрат
7.2.3. Розрахунок амортизаційних відрахувань
7.3. Розрахунок вартості сировини та матеріалів
7.4. Розрахунок вартості палива та енергії на технологічні потреби
7.5. Розрахунок чисельності промислово-виробничого персоналу
7.5.1. Загальна чисельність промислово-виробничого персоналу
7.5.2. Розрахунок чисельності основних робітників
7.5.3. Розрахунок чисельності допоміжних робітників
7.5.4. Розрахунок чисельності цехового персоналу
7.6. Розрахунок фонду заробітної плати
7.6.1 Розрахунок фонду заробітної плати основних робітників
7.6.2. Розрахунок фонду заробітної плати інженерно-технічних працівників
7.7. Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію обладнання
7.8. Розрахунок цехових витрат
7.9. Розрахунок повної собівартості
7.10. Калькуляція собівартості залізобетонних виробів
7.11. Розрахунок прибутку, рентабельності, фондовіддачі, терміну окупності, коефіцієнту економічної ефективності
7.12. Техніко-економічні показники
8. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Дата добавления: 07.06.2014

КП 2052. Курсовий проект - Розрахунок електричної мережі напругою 110 кВ | AutoCad

ВСТУП
1 ВИЗНАЧЕННЯ ПОТУЖНОСТІ ТРАНСФОРМАТОРІВ ТА ПАРАМЕТРІВ ЇХ СХЕМ ЗАМІЩЕННЯ
1.1 Вибір марки трансформаторів та розрахунок їх параметрів схеми заміщення на ПС1
1.2 Вибір марки трансформаторів та розрахунок їх параметрів схеми заміщення на ПС3
1.3 Розрахунок попереднього розподілу навантаження та вибір перерізів проводів повітряних ліній в мережі 35 кВ
1.4 Вибір марки трансформаторів та розрахунок їх параметрів схеми заміщення на ПС2
2 РОЗРАХУНОК ПОПЕРЕДНЬОГО РОЗПОДІЛУ НАВАНТАЖЕННЯ ТА ВИБІР ПЕРЕРІЗІВ ПРОВОДІВ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ В МЕРЕЖІ 110КВ
2.1 Розрахунок попереднього розподілу навантаження в кільцевій мережі та вибір перерізів проводів ПЛ 110 кВ
2.2 уточнений потокорозподіл потужностей з урахуванням параметрів схеми заміщення ліній
2.3 визначення потужностей у ділянках мережі з урахуванням втрат потужностей в них при середній напрузі мережі Uср =115 кв
3 АВАРІЙНИЙ РЕЖИМ
3.1 Аварійне відключення лінії Л1
3.2 Аварійне відключення лінії Л2
3.3 Аварійне відключення лінії Л3
3.4 Перевірка обраного перерізу провода за умовами допустимого нагріву
4 РОЗРАХУНОК НАПРУГИ НА ШИНАХ ВСІХ ПІДСТАНЦІЙ ПРИ UA=114,1 КВ
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

В курсовому проекті необхідно зробити:
1. Вибір необхідних потужностей трансформаторів та параметрів їх схем заміщення Визначити потужності трансформаторів та визначити параметри їх схем заміщення (активні та реактивні опори, приведені до напруги 110 кВ; втрати холостого ходу).
2. Розрахунок режиму роботи ЛЕП 35 кВ
Розрахувати втрати активної та реактивної потужності в ПЛ 35 кВ, попередньо вибравши переріз проводу та розрахувавши параметри схеми заміщення ПЛ 35 кВ.
3. Розрахунок нормального режиму роботи ЛЕП 110 кВ
а) Виконати розрахунок попереднього розподілу навантаження та вибрати перерізи проводів ПЛ 110 кВ.
б) Знайти уточнений розподіл потужностей в кільцевій ЛЕП 110 кВ з урахуванням зарядних потужностей ліній.
в) Визначити потужності у ділянках мережі з урахуванням втрат потужності в них при середній напрузі мережі UСР=115 кВ.
4. Розрахунок післяаварійного режиму роботи ЛЕП 110 кВ
Розрахувати параметри післяаварійного режиму в кільцевій мережі 110 кВ для трьох випадків:
– аварійне відключення лінії Л1;
– аварійне відключення лінії Л2;
– аварійне відключення лінії Л3.
5. Визначення відхилень напруги на шинах 110, 35 та 10 кВ всіх підстанцій
Визначити напруги на шинах ПС1, ПС2 та ПС3 для режиму найбільших навантажень при напрузі на шинах вузлової підстанції енергосистеми UА.
6. Зробити висновки по отриманим результатам.
Параметри ділянок ЛЕП та навантаження підстанцій згідно варіанту №13:


2" style="width:55px">
2" style="width:161px"> 2" style="width:151px"> 2

2" style="width:146px">
2px">
2




2(10)
2(35)
-ть тр-ів


2px"> 26,8

-j5,32

2-j10,7

2,9-j7,0

-

2

2,6-j4,63


В даному курсовому проекті було проектовано електричну мережу напругою 110/35/10 КВ згідно з технічним завданням. По заданим навантаженням споживачів ми визначили потужності трансформаторів та підібрали відповідні марки. Також визначили активні та реактивні опори обраних трансформаторів всіх підстанцій й привели їх до напруги 110 кВ. Після розрахунку попереднього розподілу навантаження, обрали марки проводів повітряних ліній й перевірили їх за нагрівом. Вибрані нами перерізи задовольняють умовам за нагрівом у після аварійному режимі, тобто, після виходу з ладу однієї з лінії, пропускна здатність тих ліній, що залишилися в роботі, дозволяє здійснити електропостачання всіх підключених до неї споживачів.
Визначивши напругу на шинах споживачів всіх підстанцій для режиму найбільших навантажень, побачили, що отримані результати перебувають у допустимих значеннях.
Дата добавления: 10.06.2014
2053. Схема питного молока | Компас

2013 році було вироблено біля 11,8 млн. т. молока, що поступається рівню 2010 року (12,65 млн. т.) і 2012 року (12,3 млн. т.) що на 4,1 % менше рівня 2012 року. Зниження продуктивності носить у більшості економічний характер, який зв’язаний із скороченням поголів’я корів, так і з низькою продуктивністю стада. Зниження рівня виробництва молока помічено як у великих сільськогосподарських підприємствах так і у приватному секторі. Всього за данними на 1 січня 2013 року найбільша кількість молока вироблена в господарствах таких областей: Вінницька – 840,0 тис. тон (101,2%); Львівська – 731,6 тис.т (89,9 % ); Полтавська – 655,7 тис.т (96,3 %); Хмельницька – 625,5 тис.т (97,9 %); Житомирська – 613,5 тис.т (95,5 %). У 20 областях за 2013 рік відмічено зниження рівня виробництва молока. Виключення складають 5 регіонів: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Запорізька, Харківська, Чернігівська. Надої молока на одну корову складають по середньому поголів’я корів у 2013 р. по офіціальним даним -3462 кг проти 3293кг в 2010р. приріст 5,1%.
Дата добавления: 13.06.2014
КП 2054. Курсовий проект - Металеві конструкції | AutoCad

Вихідні дані:
Розміри робочої площадки в плані:
а)довжина 60м,
б)ширина 19,5м
Крок колон:
а)поздовжній 15м,
б)поперечний 6,5м
Кількість ярусів(поверхів) робочої площадки:
два Відмітка підлоги робочої площадки:
а)1 ярус 6,3м,
б)2 ярус 11,3м,
Відмітка верху габариту приміщення
Корисне навантаження(нормативне) на перекриття:
а) 1 ярусу 23,5 кН/м^2,
б) 2 ярусу 23,5кН/м^2
Тип настилу сталевий –сталевий із рифленої сталі
Матеріал конструкцій і спосіб з*єднання:
а)балки настилу і другорядні балки, сталь марки Вст3пс6-1;
б)головна балка-сталь марки 245;
в)колона-сталь марки 255
Монтажний стик головної балки на високоміцних болтах
Монтажні з*єднання на монтажному зварюванні Фундаменти із бетону класу В15
Дата добавления: 18.06.2014

КП 2055. Курсовий проект - Водопостачання та водовідведення заводу залізобетонних виробів з житловим будинком | AutoCad

Завдання для курсового проекту
Паспорт проекту
1. Водопостачання
1.1. Вибір схеми водопостачання
1.2. Підбір лічильника
1.3. Гідравлічний розрахунок внутрішнього водопроводу
1.4. Гідравлічний розрахунок внутрішньо квартального водопроводу
1.5. Визначення залишкового напору на вводі в будинок
1.6. Визначення необхідного напору на вводі в будинок
2. Каналізація
2.1. Проектування внутрішньої каналізаційної мережі
2.2. Гідравлічний розрахунок внутрішньоквартальної каналізаційної мережі
2.2.1. Визначення розрахункових витрат
2.2.2. Таблиця гідравлічного розрахунку
2.3. Проектування каналізаційних стояків і мереж
3. Водопостачання і водовідведення заводу ЗБВ№2
3.1. Технічні варіанти системи виробничого водопостачання
3.2. Балансова схема системи оборотного водопостачання заводу ЗБВ №2
3.3. Трасування мереж виробничого водопостачання
3.4. Гідравлічний розрахунок трубопроводів водопостачання та каналізації
Література

Паспорт проекту
Для заводу залізобетонних виробів, який розташований у м. Полтава, за-проектовано систему оборотного водопостачання. Виконано трасування во-допостачання і каналізації по території заводу.
Запроектовано п’ятиповерховий житловий будинок:
- проживає U = 60 людей;
- кількість секцій N = 2.
У будинку розраховано:
- внутрішній господарсько – питний трубопровід;
- внутрішня каналізація.
У даному будинку і також кварталі розраховані:
- система внутрішньоквартального водопроводу;
- система каналізаційної мережі.
Позначка дна лотка колектора міської каналізації 140,0м
Глибина промерзання hпром = 0,9м
Кількість жителів у будинках:
№1 N1 = 260 чоловік;
2 N2 = 220 чоловік;
№3 N3 = 160 чоловік.
Гарантований напір –32 м
Діаметр колектора міської каналізації- 600мм
Сантехнічне обладнання квартир будинку: централізоване гаряче водопостачання ,ванни довжиною 1500-1700мм,обладнані душами(6).
Дата добавления: 21.06.2014


© Rundex 1.2
 
Cloudim - онлайн консультант для сайта бесплатно.